Украина . Перевыборы в Верховну Раду - 2013 ( 5 округов )

Украина . Перевыборы в Верховну Раду - 2013 ( 5 округов )


http://easternwestern.livejournal.com/40013.html

http://statistika.in.ua/vybory2012/perevybory2013

http://pollotenchegg.livejournal.com/172719.html

Читать далее

Расклад по валютным депозитам на октябрь 2013-го ( Украина )

Расклад по валютным депозитам на октябрь 2013-го ( Украина )

1.Сейчас в банках  190 млрд. грн. валютных депозитов физлиц ( приблизительно 24 млрд. долларов , лидер , понятно , Приват -порядка 6 млрд.дол. )

Срок снятия их до 2-х лет ( основная масса до года + 1 день )


2.В банках сейчас наличной валюты 1,1 млрд.дол . Еще 8 млрд.дол- на счетах ( авуары)

3. Золотовалютные резервы порядка 19 млрд.дол. Причем валюты там сейчас  только 3 млрд.
Да и то , Нацбанк абсолютно не собирается тратить их для продажи банкам на возврат каких-то там депозитов

данные отсюда -
http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=72631&cat_id=45692

4.Сальдо торгового баланса отрицательное уже много лет

   Баланс покупки-продажи населением за последние годы - минус 35 млрд.дол
Отсюда притока валюты ожидать не приходится.

Соотношение депозитов-кредитов ФО
Если раньше валюта положенная на депозиты уходила в кредиты , то последние годы ситуация поменялась

.
5. Итак имеем с одной стороны 24 млрд.дол.депозитов , с другой 1 млрд.наличной валюты
в банках ( 4% от общего числа ) + 8 млрд.на счетах банков ( 30% , при этом ясно что большую часть этой суммы банки просто физически не в состоянии отдать )
У Нацбанка 3 млрд.дол валюты ( на нее тоже не приходится рассчитывать )

Теперь вопрос - откуда банки возьмут валюту для возврата депозитов ?
Чем отличается это от МММ и прочих пирамид ?

Дополнение1

Валютные спонсоры МинФина ( в банках валютных ОВГЗ на 3,4  млрд.дол )

Дополнение 2

http://www.epravda.com.ua/publications/2013/11/25/405093/

"По словам нескольких банкиров, почти половина всех валютных депозитов физлиц, которые сократились до 22,9 млрд долл, принадлежит олигархам. Они держат очень крупные валютные счета в собственных банках, и пока не выводят эти деньги, так как их просто нечем заместить. Но все может резко измениться в любой момент.

Бегство трех-четырех самых крупных валютных вкладчиков страны способно обвалить и курс гривны, так как пострадавшим банкам придется выйти на открытый рынок с заявками на покупку 2-3 млрд дол.

Пока отток наблюдается преимущественно в "розничных" (ориентированных на работу с населением – ЭП) банках с иностранным капиталом. К тому же, эти банки традиционно предлагают не самые высокие ставки по срочным вкладам."

Дополнение 3

Дополнение 4
Распределение вкладов в валютах по группам ( самые  крупные вклады в основном  валютные )

Дополнение 5

Назад в 90-е: украинские банки все чаще практикуют "схемные" операции

Александр Дубинский 29 ноября, 19:50

http://gazeta.zn.ua/finances/nazad-v-90-e-ukrainskie-banki-vse-chasche-praktikuyut-shemnye-operacii-_.html

Дополнение 6

Читать далее

Выборы - 2010 от pollotenchegg

Президентські вибори 2010 р.

30 сентября, 20:54

Карта результатів 2 туру ПВ-2010 у районах і містах, по відношенню до всього електорату (36,87 млн зареєстрованих виборців).

Бачимо, що на більш ніж половині території України кандидат-переможець не набрав і половини голосів зареєстрованих виборців.

Райони тотальної підтримки кандидадів (більше 2/3 зареєстрованих виборців) були тільки у 6 областях - Волинській, Тернопільській, Франківській, Львівській у Тимошенко і Донецькій, Луганській у Януковича. По населенню серед них переважають адміністративні одиниці за Януковича - якщо у Тимошенко тотальна підтримка була лише у 2 невеликих містах о.п. (Болехові і Новому Роздолі), то за Януковича більше 67% електорату проголосувало у більшості міст Донбаської агломерації, включаючи Донецьк.

Зона абсолютної підтримки (від 1/2 до 2/3 зареєстрованих виборців) Тимошенко включає до себе крім Галичини і Волині більшу частину Хмельницької області, деякі райони Буковини і та смугу невідомого походження від Вінниці-Немирова до Борзни-Ромен, що преривається лише київською агломерацією. Зона абсолютної підтримки Януковича - вся Донецька і Луганська області, схід Харківської, південь Запорізької з анклавами у Криму, Буджаку і одиничних районах півдня.

Обласних центрів з абсолютною підтримкою кандидатів було 11, з них 6 у Тимошенко і 5 у Януковича.
За Тимошенко:
1.Луцьк - 58,9%
2.Тернопіль - 58,5%
3.Івано-Франківськ - 56,9%
4.Львів - 53,8%
5.Хмельницький - 52,3%
6.Рівне - 50,2%

За Януковича:
1.Донецьк - 71,2%
2.Луганськ - 65,2%
3.Севастополь - 57,4%
4.Сімферополь - 55,5%
5.Миколаїв - 50,2%

http://pollotenchegg.livejournal.com/117112.html

Читать далее

Таблица опросов от pollotenchegg

Виборчі технології 2

4 октября, 11:18

У вересні почалось масове вкидання у інформ-простір результатів сумнівних соцопитувань, які свідчать, що ніби-то "Наша РегіУкраїна" впритул наблизилась до подолання 5%-ого бар'єру.

Всі контори, як на підбір, маловідомі (Перспектива, DEFgroup та Інститут маркетингових і стратегічних досліджень). Я наприклад тільки про DEFgroup колись щось чув, перша і третя контори взагалі мені невідомі.

Зацініть як рвонув рейтинг у вересні, просто чудо якесь.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Парламентські_вибори_в_Україні_2012

Розрахунок замовників цих опитуваннь зрозумілий - показати що партія Юща прохідна, лохи за неї проголосують => profit. Якщо при цьому не пройде і Свобода, то взагалі шикарно, бабло було витрачене не дарма)

Про клонів - http://pollotenchegg.livejournal.com/110828.html

http://pollotenchegg.livejournal.com/118129.html

Читать далее

Прогноз от pollotenchegg

Попередній прогноз

16 октября, 10:44

Поступово буду доповнювати/змінювати.
( ver 0.7 )
ver. 0.8
Ужгород ОО => Удар
Вінницький р-н Удар => ОО
Бродівський р-н ОО => Свобода
Сватівський р-н ПР => КПУ
Ржищів ОО => Удар
Переяслав-Хм. ОО => Удар
Біловодський р-н ПР => КПУ
Білокуракинський р-н ПР => КПУ


Хто може в Paint - долучайтесь:)

http://pollotenchegg.livejournal.com/120228.html

Читать далее

Украина - Мажоритарные округа 2012

Останнім часом пішли чутки про переформатування мажоритарних округів. Вирішив подивитись що собою представляли округи 2002 року і як вони будуть виглядати в теперішніх умовах.


Одномандатні округи та чисельність виборців у них на парламентських виборах 2002 р..
Дані про кількість виборців на 01.12.2011.

Середня людність одного мажоритарного округу у 2002 році складала 170,1 тис.
По макрорегіонах:
Київ: 173,8 тис.
Схід 170,4 тис.
Центр 169,9 тис. 
Південь 169,7 тис.
Захід 169,0 тис.

Або так: 
Центр-Захід-Київ: 170,0 тис.
Південь-Схід 170,2 тис.

Найвища людність округів була у Херсонській (184,9 тис.) і Житомирській (180,6 тис.) областях. Найнижча - у Закарпатській (155,5 тис.), Волинській (155,6 тис.) і м.Севастополь (155,9 тис.). При чому та ж Закарпатська обл. мала всього на 9 тис. більше виборців ніж Херсонська, і це дало їй перевагу у 1 виборчий округ. Загальний розрив у людності округів між Херсонською і Закарпатською областями складав 19%.

По виборчих округах розрив більший. 
Найбільшим був ВО №202 з центром у м. Чернівці, чисельність виборців у якому - 204,1 тис. Якщо врахувати, що з 2002 р. по 2012 р. Чернівецький округ безумовно додав у чисельності, то переформатування просто напрошується. Більше 200 тис. ще було у ВО №186 з центром у м. Каховка Херсонської області з чисельністю виборців 200,6 тис. 
Найменший округ у 2002 р. - ВО №194 з центром у м. Старокостянтинів Хмельницької області, 146,5 тис. виборців. 

Якщо розподіл одномандатних округів по регіонах залишиться незмінним (як у 2002 р.), то ось такою очікується їх середня людність на початок 2012 року:
1.Івано-Франківська обл. - 6 округів по 180,2 тис.
2.Київ - 12 округів по 180,0 тис.
3.Київська обл. - 8 округів по 179,3 тис.
4.Чернівецька обл. - 4 округи по 176,2 тис.
5.Херсонська обл. - 5 округів по 174,8
6.Рівненська обл. - 5 округів по 174,3
7.Тернопільська обл. - 5 округів по 173,0 тис.
8.Житомирська обл. - 6 округів по 169,5 тис.
9.Одеська обл. обл. - 11 округів по 166,9 тис.
10.Львівська обл. - 12 округів по 165,6 тис.
11.Запорізька обл. - 9 округів по 164,0 тис.
12.Вінницька обл. - 8 округів по 162,6 тис.
13.Закарпатська обл. - 6 округів по 160,1 тис.
14.Дніпропетровська обл. - 17 округів по 159,9 тис.
15.Кіровоградська обл. - 5 округів по 158,8 тис.
16.Сумська обл. - 6 округів по 158,0 тис.
17. Харківська обл. - 14 округів по 157,5 тис.
18.Волинська обл. - 5 округів по 157,1 тис.
19.Миколаївська обл. - 6 округів по 156,9 тис.
20.Севастополь - 2 округи по 154,6 тис.
21.Крим - 10 округів по 154,4 тис.
22.Луганська обл. - 12 округів по 153,1 тис.
23.Хмельницька обл. - 7 округів по 151,8 тис.
24.Полтавська обл. - 8 округів по 151,5 тис.
25.Черкаська обл. - 7 округів по 150,7 тис.
26.Чернігівська обл. - 6 округів по 149,8 тис.
27.Донецька обл. - 23 округи по 148,9 тис.
Всього по Україні виходить 225 округів по 161,5 тис виборців у кожному

А ось такою була б у 2012 р. "сира" неокруглена кількість округів, яка мала би приходитись на кожен регіон, якби всі округи мали однакову чисельність виборців (у дужках - фактична кількість одномандатних округів)
1.Донецька обл. - 21,2 (23)
2.Дніпропетровська обл. - 16,8 (17)
3.Харківська обл. - 13,7 (14)
4.м.Київ 13,4 (12)
5.Львівська обл. 12,3 (12)
6.Луганська обл. - 11,4 (12)
7.Одеська обл. - 11,4 (11)
8.АР Крим - 9,6 (10)
9.Запорізька обл. - 9,1 (9)
10.Київська обл. - 8,9 (8)
11.Вінницька обл. - 8,1 (8)
12.Полтавська обл. - 7,5 (8)
13.Ів-Франківська обл. - 6,7 (6)
14.Хмельницька обл. - 6,6 (7)
15.Черкаська обл. - 6,5 (7)
16.Житомирська обл. - 6,3 (6)
17.Закарпатська обл. - 6,0 (6)
18.Сумська обл. - 5,9 (6)
19.Миколаївська обл. - 5,8 (6)
20.Чернігівська обл. - 5,6 (6)
21.Рівненська обл. - 5,4 (5)
22.Херсонська обл. - 5,4 (5)
23.Тернопільська обл. - 5,4 (5)
24.Волинська обл. - 4,9 (5)
25.Кіровоградська обл. - 4,9
26.Чернівецька обл. - 4,4 (4)
27.м.Севастополь - 1,9 (2)

Найбільш очевидні кандидати на пониження в класі - Донецька і Луганська області. При середньоукраїнській величині округу (161,5 тис.) Донецька область повинна була б мати 21 округ (~21,2), замість 23. У Луганській обл. мало би бути 11 округів (~11,38), замість нинішніх 12. Потенційними кандидатами є також Полтавська обл. 7,5 необхідних округів (фактично 8) і Черкаська обл. 6,5 необхідних округіх (фактично 7). "Декласацію" краще проводити у Полтавській області, оскільки вона має більше округів, а тому диспропорція у людності округів після зменшення кількості ОВО буде менше. 

Регіонами, де потрібні збільшення кількості округів, є Київська, Івано-Франківська області та м.Київ. У Києві при середньоукраїнській людності повинно бути 13 округів (~13,39) замість нинішніх 12, у Івано-Франківській області 7 (~6,70) замість 6, у Київській 9 (~8,89) замість 8.

Непоганим варіантом було б перекинути один округ з Полтавської області до Києва. Це б нормалізувало київські округи з 180,0 тис. до 166,2 тис.. У полтавських людність би підросла зі 151,5 тис до 173,2 тис. Але враховуючи демографічну ситуацію у області, незабаром доведеться знову повторювати цикл. 

Напрошується і перекидання двох донбаських округів з Донецької і Луганської області у Київську і Івано-Франківську. Це б збільшило людність донецьких округів зі 148,9 тис. до 155,7 тис, а луганських зі 153,1 тис. до 167,0 тис, і зменшило людність у київських - зі 179,3 тис. до 159,4 тис., франківських - зі 180,2 тис до 154,5 тис. Демографічна ситуація у цих регіонах така, що вже через один електоральний цикл донецькі округи знову будуть менше.


По макрорегіонах
По кількості виборців на 31.12.2011 макрорегіони розподіляються так:
Захід - 20,0%
Центр - 26,8%
Київ - 5,95%
Південь - 15,15%
Схід - 32,1%

По кількості округів зразка 2002 р. розподіл такий:
Захід - 19,1%
Центр - 27,1%
Київ - 5,3%
Південь - 15,1%
Схід - 33,3%

Середня людність одномандатних округів зразка 2002 р. на 31.12.2011
Київ - 12 округів по 180,0 тис. 
Захід - 43 округи по 168,7 тис.
Південь - 34 округи по 161,9 тис.
Центр - 61 округ по 159,4 тис.
Схід - 75 округів по 155,5 тис.

Макрорегіонами з перенасиченням одномандатними округами є:
Центр - 26,8% виборців на 27,1% округів
Схід - 32,1% виборців на 33,3% округів

Макрорегіонами з недостатньою забезпеченістю одномандатними округами є:
Захід - 20,0% виборців на 19,1% округів 
Київ - 5,95% виборців на 5,3% округів

Нормальна забезпеченість округами:
Південь - 15,15% виборців на 15,1% округів

Якщо привести загальну кількість округів (225) до частки виборців то мало би бути так:
Захід - 45 округів (замість 43)
Центр - 60 округів (замість 61) 
Київ - 13 округів (замість 12)
Південь - 34 округи. 
Схід - 72 округи (замість 75)

Сума виходить 224. Останній округ ділити важче, він є жертвою округлення і на нього можуть претендувати всі. Але найбільше - Київ або центр.
Київ: +0,39 округа 
Центр: +0,30 округа
Схід: +0,21 округа
Південь: +0,10 округа
Захід: 0 

По електоральних регіонах (центр-захід-Київ, південь-схід)
По кількості виборців:
ЦЗК - 52,7%
ПС - 47,3%

Тоді по округах має бути:
ЦЗК - 118 - 119 (ближче до 119, бо ~118,58)
ПС - 106 - 107 (ближче до 106)

А в округах 2002 виходить так:
ЦЗК - 116
ПС - 109 

Нестача у ЦЗК складає 2-3 округи, такий же і надлишок у ПС.

Висновки
1) Для виборів 2002 року нарізка округів була відносно непоганою, але за 10 років демографічна ситуація суттєво змінилась.

2) Найперші кандидати на зменшення кількості округів - Луганська область (на 1) і Донецька (на 1 або 2) і одна з центральних областей Полтавська/Черкаська/Хмельницька/Чернігівська (на 1)

3) Гостра нестача одномандатних округів характерна для Київської, Івано-Франківської областей і, особливо, Києва. Враховуючи частку цих регіонів у населенні, Київ повинен мати як мінімум 13 округів, замість 12. Бо стільки ж (12) має Луганська область, у якій виборців на 320 тис. менше. Івано-Франківська, виходячи з чисельності виборців, повинна мати не 6, а 7 округів. Бо, маючи кількість виборців на 20-30 тис. більше ніж у Хмельницькій/Черкаській областях, вона поступається їм у кількості округів. Київська область повинна мати не 8, а 9 округів. Зараз вона має стільки ж, скільки і Полтавська, де виборців на 220 тис. менше.

4) Якби нова нарізка ОВО робилась по науці, то зміни кількості округів повинні були б виглядати так:
Зменшення кількості ОВО:
Полтавська обл. 8 => 7
Луганська обл. 12 => 11
Донецька обл. 23 => 22 (21)

Збільшення кількості ОВО:
м.Київ 12 => 13(14)
Київська обл. 8 => 9
Івано-Франківська обл. 6 => 7

Там де 21 округ у дужках, це в принципі обгрунтована кількість округів для Донецької області. (9,425% електорату x 225 округів = 21,2). Тобто можна було б очікувати зменшення кількості округів у Донецькій області не на 1, а на 2 і передачу цього округу на захід, де до 45 розрахункових не вистачає ще одного. Але тут головна проблема в тому, що там немає кому його передавати без створення суттєвих диспропорцій. Єдиним варіантом для його передачі міг би бути Київ. Оскільки збільшення кількості округів з 13 до 14 не призведе до різкого збільшення диспропорцій у їх людності, як у невеликих областях з 4 - 6 округами. І це у принципі було б виправдано і на перспективу, адже кількість виборців у Києві постійно росте, а їх відсоток у загальній чисельності росте ще швидше. Але передача одразу трьох округів (та двух теж) з Донбасу це у нинішніх умовах плід хворобливої уяви автора посту, всі це розуміють.

5) Першими кандидатами на зменшення кількості округів в майбутньому будуть знову ж таки Донбас та області центру. На збільшення кількості округів в середньостроковій перспективі можуть розраховувати крім Києва ще Рівненська обл. (з 5 до 6), Одеська обл. (з 11 до 12), Львівська обл. (з 12 до 13).

6) Головний висновок - збереження мажоритарних округів у межах 2002 р. вигідне ПР. Оскільки при науковому підході до переформатування Донбас неодмінно має втратити мінімум два округи. І піти вони мають не куди-небудь, а на захід і Київщину. З 35 донбаських ОВО реально обгрунтованим є існування тільки 32 округів, 21 у Донецькій області і 11 у Луганській.

Почекаємо до травня, коли оприлюднять відомості по ОВО. Мій прогноз - ніякого суттєвого переформатування не буде. Києву дадуть один округ за рахунок якоїсь центральної області. І на цьому все. 

ps Буде цирк, якщо по просьбам трудящіхся проффесіоналів, кількість округів на Донбасі збільшиться.


Линк на оригинал - http://pollotenchegg.livejournal.com/85695.html

Читать далее

Статистика и российские выборы - 53 (Илларионов)

В связи с регулярно обсуждаемой темой фальсификации результатов президентских выборов 1996 г., в том числе возникшей вновь в дискуссии в предыдущем посте, полагаю возможным еще раз обратить внимание на динамику Индекса фальсификации выборов в России (ИФ). См. также здесь.

 

В качестве значения Индекса для каждого случая президентских и парламентских выборов и референдумов использованы значения коэффициента детерминации линии тренда регрессии желательного результата выборов для действующей власти (голосование за желательного кандидата на выборах, за желательный ответ на референдуме) от величины явки избирателей по регионам России. 

Значение индекса, равное 0, говорит о том, что искажение результатов выборов (референдума) из-за (возможного) вмешательства действующей власти равно нулю. Значение индекса, равное 1, говорит о том, что результаты выборов (референдума) полностью фальсифицированы.

Судя по значению ИФ для первого тура президентских выборов 1996 г. он проходил практически без какого-либо вмешательства со стороны исполнительной власти. Однако во втором туре президентских выборов 1996 г. власти вмешались, и результаты голосования оказались искаженными. Тем не менее масштаб этих искажений был еще относительно скромным, опережение Б.Ельциным Г.Зюганова во втором туре выборов даже без этих искажений было значительным, их масштаб не мог повлиять на подведение окончательных результатов голосования. 

Однако наибольший ущерб эти искажения нанесли не столько результатам выборов непосредственно в 1996 г, сколько складывавшейся и тогда пока еще не устоявшейся практике объективного подведения итогов голосования - институту честного подсчета голосов. Начав с весьма скромных искажений во втором туре 1996 г., власти с каждым новым голосованием увеличивали масштабы фальсификаций, доведя их в 2007-2008 гг. до границы теоретически и практически возможного.

Тем не менее даже для второго тура президентских выборов 1996 г. ИФ оказался существенно ниже, чем его значение для президентских выборов в России в июне 1991 г. (когда союзная власть пыталась фальсифицировать результаты голосования в пользу своего кандидата Н.И.Рыжкова). 

И, конечно же, масштабы искажений и во время президентских выборов 1996 г. (обоих туров - и первого и второго), и во время президентских выборов 1991 г. – какими бы они ни были – не имеют ничего общего с вакханалией тотальных фальсификаций, характерных для референдума о сохранении СССР 17 марта 1991 г. и для парламентских и президентских выборов 1999-2008 гг.

Динамика индекса фальсификации в 1991-2008 гг. дает представление об эволюции уровня электоральной демократии в России за указанные годы и достаточно красноречиво демонстрирует, чем в политическом отношении отличаются друг от друга три основных периода новейшей российской истории, ассоциирующиеся, как правило с именами М.Горбачева, Б.Ельцина и В.Путина – Д.Медведева. При этом следует только помнить, что масштабная фальсификация парламентских выборов 1999 г. произошла тогда, когда президентом страны был еще Борис Ельцин.

Значение индексов фальсификации для выборов в 2007-2008 г. также однозначно свидетельствуют об отсутствии какого-либо легитимного мандата у всей ныне действующей российского власти - как у парламентской, так и у президентской; как у тех, кто был таким образом "избран", так и у тех, кто такими "избранными" лицами затем был на какой-либо пост назначен.

П.С.
di09en обратил внимание на неясность подписи к графику:
http://aillarionov.livejournal.com/281406.html?thread=15513662#t15513662.
Следует читать: расчет ИЭА по данным ЦИКа.

Об индексе см.здесь:
http://aillarionov.livejournal.com/281406.html

Читать далее